25 жовтня 1921 року стартував Другий зимовий похід підрозділів армії Української Народної Республіки - Новини Весь Харків.

Його концепція полягала у згуртуванні селянського протестного руху та ініціюванні широкомасштабного антибільшовицького повстання, спрямованого на відновлення суверенітету держави.

Повстанська армія була розділена на три групи: Волинська на чолі з генерал-хорунжим Юрієм Тютюнником у складі 879 осіб, Подільська на чолі з підполковником Михайлом Палієм (згодом -- полковник Сергій Чорний) у складі 374 осіб та Бесарабської на чолі з генерал-хорунжим Андрієм Гулим-Гуленком чисельністю близько 300 осіб. Остання, маючи район операцій Тирасполь-Одесу, мусила виконати відволікаючу функцію. Подільська група, відтягуючи на себе певну увагу противника, згодом мусила з'єднатися з головною Волинською, що через Волинь прямувала б на Київ.

Бесарабська група затрималася з виконанням свого виступу, і відразу після перетворення кордону, зустрінута загонами Червоної армії, була змушена повернутися назад, не виконавши покладені на неї завдання. Першою з Подільської групи, що перейшла польсько-радянський кордон, став розвідувальний загін під командуванням Павла Суморківа, який у ніч на 25 жовтня перетнув кордон поблизу села Голенищеве (тепер у Чемеровецькому районі Хмельницької області). Основні сили під командуванням Михайла Палія досягли території УСРР біля села Бондарівки близько другої години ночі 26 жовтня. Попри кілька успішних боїв, група не змогла з'єднатися з Волинською групою і, зазнавши втрат, була змушена повернутися до Польщі.

Ударна Волинська група перетнула кордон 4 листопада поблизу сіл Борове та Нетреби. Після короткочасного захоплення Коростеня, група потрапила під переслідування 9-ї кавалерійської дивізії під командуванням Григорія Котовського. 17 листопада в бою поблизу Малих Миньків група була розгромлена, а 22-23 листопада 360 полонених бійців Волинської групи стали жертвами розстрілу біля села Базар.

Керівник походу Юрій Тютюнник разом із невеличким загоном зумів уникнути переслідування та перетнути польський кордон. Він не втрачав надії на визволення України та обдумував нові плани для відновлення повстанської діяльності. У червні 1923 року, внаслідок операції Державного політичного управління, Тютюнника, якого вдалося заманити на територію УСРР для організації повстання, було заарештовано. Після того як він висловив каяття, його звільнили, використавши його свідчення для дискредитації українського національного руху. У лютому 1929 року його знову заарештували, а в жовтні 1930 року він був страчений за звинуваченням у "контрреволюційній діяльності".

Другий Зимовий похід військ Армії УНР став останнім відважним зусиллям українських національно-державних сил здобути незалежність України через відкриту військову боротьбу під час національно-визвольних змагань 1917-1921 років. Лише через десять років після цих подій, на українських землях, що були під контролем російсько-більшовицького режиму, Москва влаштує геноцид українського народу у вигляді Голодомору.

Джерело: https://t.me/istoriya_ukrainy/9790