Мешканці Ворзелю, які витримали російську окупацію, займаються виготовленням окопних свічок для потреб фронту - Стиль життя | Експрес онлайн.

● В середньому тривалість горіння окопної свічки складає від чотирьох до восьми годин.

За їхньою підтримкою можна не лише забезпечити освітлення в окопі чи бліндажі, але й підігріти їжу та висушити одяг.

Коли я згадую про звук ворожих літаків вранці 24 лютого 2022 року, сльози знову накочуються на очі. Це глибока рана, яка залишиться зі мною назавжди. В перші дні великої війни мешканці Ворзелю (Київщина. -- Авт.) об’єдналися, підтримуючи одне одного в евакуації та обмінюючись продуктами. Поруч був дитячий будинок, і ми дбали про його вихованців, поки їх не вивезли через гуманітарний коридор, -- ділиться спогадами волонтерка Валентина Хрокало. -- Я змогла виїхати з Ворзеля 10 березня, а багато інших залишилось. Один чоловік став жертвою вбивства окупантами просто у домі свого друга. Дехто з місцевих, хто намагався волонтерити в ті страшні дні, потрапляли під вогонь. Окупація Ворзелю тривала з 3 по 31 березня. Після звільнення селища я відразу повернулася додому.

За словами Валентини Хрокало, спершу мешканці Ворзеля почали виготовляти маскувальні костюми та сітки для військових у місцевій бібліотеці через їхній великий попит. "Згодом захисники звернулися з проханням про окопні свічки. Протягом усього 2023 року ми об'єднувалися з односельцями та виготовляли їх. Але для цієї діяльності нам не вистачало місця. Тому нещодавно настоятель місцевого храму ПЦУ запропонував нам окреме приміщення, — зазначає вона. — Церква допомагає з парафіном, а частину матеріалів ми закуповуємо на пожертви. Люди приносять бляшані банки з-під котячого корму чи кукурудзи, а також гофрований картон. В середньому окопна свічка горить від чотирьох до восьми годин, і біля неї можна зігрітися, нагріти воду, їжу або напої, якщо немає електрики та газу, а також підсушити вологий одяг. В середині вересня за всього лише чотири дні ми виготовили понад тисячу свічок і відправили їх на фронт. Особливо зворушує, що навіть літні люди долучаються до цієї справи. У нас є 86-річна жінка, яка, незважаючи на свій вік, щодня допомагає. Ми знаємо, що таке окупація, і сподіваємося, що більше ніколи не доведеться знову пережити це жахіття. Тому ми вирішили, що будемо підтримувати фронт, поки це буде необхідно".