Олексій Суханов, Єгор Гордєєв та Костянтин Грубич відзначають 130-річчя з дня народження видатного Олександра Довженка, вшановуючи його непересічну спадщину.

Олександр Довженко є однією з найзначніших фігур в українському та світовому кінематографі. Його називали Гомером кіномистецтва завдяки поетичному стилю, з яким він підходив до створення своїх фільмів. Саме з його робіт почалася історія українського кіно. Його шедевр "Земля" став першим українським фільмом, що потрапив на Венеціанський кінофестиваль, демонструючи світові невимовну красу української душі. Цей фільм увійшов до списку найкращих у світовій кінематографії і надихнув режисерів з Франції, Англії, Німеччини та Японії.

Телеканал "1+1 Україна" приєднався до відзначення 130-річчя з дня народження видатного режисера, адже його місія полягає у підтримці та розвитку українського кінематографа. На київській кіностудії імені Довженка відбулося відкриття скульптурної композиції, присвяченої Олександру Довженку та оператору Данилу Демуцькому. Скульптор Володимир Щур втілив у життя сцену зі зйомок фільму "Земля". Святкові заходи продовжилися марафоном молодіжного кіно, показом класичних фільмів Довженка, таких як "Земля", "Звенигора", "Ягідка кохання", а також виступом музичного колективу "Хуртовина".

Ведучі "1+1 Україна" і поділилися своїми враженнями від культурної спадщини Олександра Довженка - кінорежисера, письменника, кінодраматурга і художника.

Костянтин Грубич поділився спогадами: "Одного разу я знімав матеріал для ТСН до 110-річчя від дня народження Довженка. Вирушив у село Яреські на Полтавщині, де режисер працював над фільмом 'Земля'. Там я зустрів двох сестер, які вже були близько 90 років і пам’ятали Довженка. Він мешкав у них на подвір'ї, відмовлявся ночувати в хаті та спав у літній кухні. Жінки розповідали, як запам'ятали, що він ходив босоніж по полю і дуже любив яблука. У той час вони були ще дітьми, але добре пам’ятають, що Довженко був дуже добрим, розповідав їм цікаві історії. Він просто спілкувався з селянами, незважаючи на свою популярність. Коли знімали сцени з масовкою, він спілкувався з ними на рівних, їв з одного горщика і проявляв щирий інтерес до всіх."

Олександр Довженко це про людяність, величезний талант, про розуміння себе і того, хто навколо тебе і вміння правильно це передати образом, словом, відео".

Єгор Гордєєв: "Олександр Довженко для мене асоціюється з кіностудією, названою на його честь. Це не просто місце, яке отримало ім'я відомої особистості, а місце, глибоко пов'язане з його творчістю. Тут росте яблуневий сад, який він висадив власноруч, а також розташований найбільший кінопавільйон у Європі, де можуть одночасно зніматися кілька фільмів. Я провів практично половину свого дитинства на цій кіностудії – для мене це було справжнє магічне місце, що відкривало двері до невідомого, і світлом надії, що у нас є люди і простори, здатні створити справжній Голлівуд. Тож, для мене Довженко – це не лише "Зачарована Десна", а насамперед кіностудія, що носить його ім'я".

Олексій Суханов поділився своєю улюбленою цитатою від Довженка: "Бог є в кожній людині. Він може бути присутнім або відсутнім. Але якщо його повністю немає, це означає великий регрес і занепад. У майбутньому люди знову звернуться до нього, але не через священника чи церкву, а через божественне, що є в кожному з нас. До прекрасного і безсмертного. І тоді зникне гнітюча сіра рутина, жорстокість і безрадісність буднів."

Ця цитата Довженка вчергове доводить тотальний егоїзм, жорстокість, зверхність пласкої людської натури! І головне - нездатність навіть в дрібниці виконувати роботу над помилками і ставити собі просте запитання: "А нащо я тут? І що маю зробити, аби виправдати свою появу на цій Земні кулі, перетворивши своє існування на справжнє життя?"