Радіо Свобода отримало перемогу в Європейському суді з прав людини у справі проти Російської Федерації.

Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі 19659/21 "ТОВ "Радіо Вільна Європа/ Радіо Свобода" та Андрій Шарий проти Російської Федерації". Ця справа стосувалася рішення російських органів влади щодо визнання Радіо Свобода "іноземним агентом". Як повідомляється у заяві ЄСПЛ, яка надійшла до Радіо Свобода, суд одностайно визнав, що дії російської влади суперечать статтям 10 і 11 Європейської конвенції з прав людини, які гарантують свободу слова та свободу асоціацій.

Повний текст рішення суду опубліковано на його сайті.

Суд ухвалив, що нинішнє російське законодавство про "іноагентів" є стигматизуючим, що вводить в оману і використовується дуже широко і непередбачувано, і загалом спрямоване на покарання, а не на підвищення прозорості роботи НКО. Окремо вказано на обов'язок маркувати всі публікації, зроблені так званими "іноземними агентами". Це й інші обмеження, як кажуть у рішенні ЄСПЛ, підриває сам фундамент демократичного суспільства.

Компанія "РВЄ/РС", яка представляла інтереси американської медіа-організації Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода в Москві, разом із своїм генеральним директором Андрієм Шарим подали позов до Європейського суду з прав людини у травні 2021 року. У позові йшлося про багатомільйонні штрафи, накладені на Радіо Свобода, телеканал "Сьогодні" та інші проекти цієї медіа-компанії за невиконання вимог Роскомнагляду щодо маркування журналістських матеріалів відповідно до законодавства про "іноземних агентів". Позивачі стверджували, що застосування таких норм законодавства суперечить статтям Європейської конвенції з прав людини.

У 2017 році Міністерство юстиції Російської Федерації включило російськомовні проєкти РВЄ/РС до переліку "іноземних агентів". Медіакорпорація оскаржила це рішення, вважаючи його несправедливим. Протягом січня-травня 2021 року, коли був поданий позов до Європейського суду з прав людини, Роскомнагляд підготував і подав до суду 520 протоколів про порушення, пов’язаних з маркуванням журналістських матеріалів РВЕ/РС. Ці правила були запроваджені відповідно до змін у законодавстві щодо "іноземних агентів", ухвалених у 2020 році. Медіакорпорація постійно оскаржувала накладені штрафи, посилаючись на численні порушення, здійснені російською владою щодо законів про ЗМІ, однак суди щоразу відмовляли ТОВ "РВЕ/РС" у задоволенні апеляцій.

Виконавча служба ініціювала виконання рішень судів, що призвело до арешту банківських рахунків ТОВ "РВЕ/РС" у травні 2021 року. Роскомнагляд продовжував практику масового накладення штрафів до середини березня 2022 року, коли, на фоні початку широкомасштабної агресії Росії проти України, російськомовні ресурси РВЄ/РС були заблоковані. Сумарні стягнення, накладені російськими судами на РВЕ/РС, перевищили 1 мільярд рублів. У весняний період 2022 року закрили кореспондентське бюро "Свободи" у Москві, після чого російськомовні редакції медіа-групи продовжили свою діяльність за межами Росії. У березні 2023 року суд у Москві оголосив ТОВ "РВЕ/РС" банкрутом.

Одночасно зі скаргою ТОВ РСЕ/РС в ЄСПЛ було розглянуто ще 106 скарг на російське законодавство про "іноземних агентів", у тому числі від міжнародного правозахисного центру "Меморіал" (організацію ліквідовано російською владою), окремими журналістами, правозахисниками та активістом у тому числі й поданий у 2019 році позов The New Times та його головного редактора Євгенії Альбац. Він стосується накладеного на редакцію за ненадання Роскомнагляду вчасно інформації про іноземне фінансування штрафу 22 млн рублів.

Це перший випадок у практиці Європейського суду з прав людини, що стосується застосування російського законодавства про "іноземних агентів" до редакцій засобів масової інформації та їх керівників. З огляду на значущість даного питання, суд розглянув скарги журналістів у прискореному режимі, тому, як зазначають фахівці, рішення було ухвалене досить оперативно.

Росію в єдиній справі проти медіа представляла Генеральна прокуратура, яка ознайомилася з матеріалами справи та восени 2021 року висловила свої заперечення стосовно позову. Проте, після виключення з Ради Європи в березні 2022 року, Росія повністю припинила участь у діяльності Європейського суду з прав людини і з того часу не виконує його рішення.

Керівництво РВЄ/РС неодноразово заявляло про рішучість медіаорганізації в будь-яких умовах продовжувати роботу в Росії: "РВЄ/РС" надає своїй аудиторії чесні новини та збалансовану інформацію. Редакційна незалежність РВЄ/РС, яка фінансується коштом грантів Конгресу США, захищена її статутом, який забороняє будь-яке політичне втручання у діяльність журналістів, які "не є агентами жодного уряду".

Російська влада продовжує чинити перешкоди журналістам РВЄ/РС у виконанні їхніх професійних обов'язків. Декілька десятків співробітників російськомовних редакцій медіакорпорації внесені до списків "іноземних агентів" як фізичні особи. У лютому цього року Міністерство юстиції Росії включило РВЄ/РС до реєстру "небажаних організацій". У липні редакторку Татаро-башкирської служби Радіо Свобода Алсу Курмашова, заарештовану влітку 2021 року в Казані, було засуджено до шести з половиною років позбавлення волі за статтею про поширення так званих фейків про російську армію. 1 серпня Курмашеву було звільнено в межах обміну ув'язненими між Росією та країнами Заходу. Попри переслідування з боку російської влади, Російська служба Радіо Свобода, "Настоящее время" та інші редакції РВЄ/РС зберігають свої багатомільйонні аудиторії всередині країни та за її межами.

Голос Америки і Радіо Свобода входять до складу Глобального медіа агентства Сполучених Штатів.