Руслан Марцінків: Ми повинні перетворити наше місто на повністю україномовне.

Практично в один момент з оголошенням мовного омбудсмена Тараса Креміня про перехід від м’якої українізації до активнішої, в Івано-Франківську цього тижня стартували ініціативи мовних волонтерів. Близько 40 перших мовних "інспекторів", які працюватимуть на добровільних засадах, вже приєдналися до програми. Серед них третину складають переселенці з східних регіонів України, які бажають контролювати дотримання мовного законодавства у місті.
Ознайомтеся з думками Руслана Марцінківа: Наша відповідальність полягає в тому, щоб забезпечити доступність всього міста.
Ця ініціатива входить до комплексної стратегії, спрямованої на трансформацію Івано-Франківська у місто, де українська мова буде панувати. Протягом останніх півтора року в місті не залишилося жодної московської церкви, а з серпня реалізується Програма українізації на честь Ірини Фаріон.
Тиждень тому відбулася зустріч мовних волонтерів з міським головою Русланом Марцінківим і запрошеними експертами з різних галузей. На зустрічі йшлося про їхню громадську місію та правове поле, в якому вони повинні діяти. Волонтерам видали також спеціальні посвідчення.
Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підкреслив, що роль мовних волонтерів буде зосереджена на просвітницькій діяльності. Вони не будуть карати за вживання російської мови, а натомість надаватим альтернативні варіанти. Волонтери популяризуватимуть безкоштовні курси української мови, розповсюджуватимуть інформаційні листівки та братимуть участь у різноманітних культурно-просвітницьких заходах.
В процесі інспекцій волонтерам суворо забороняється використовувати фізичну силу, нецензурні висловлювання або проявляти неввічливість у спілкуванні з особами, які порушують мовне законодавство. У разі виявлення порушень, волонтери повинні зафіксувати їх за допомогою фотографій або відеозаписів. Після проведення юридичної оцінки цих порушень, відповідні органи влади, такі як міський відділ економіки або управління праці, вживають заходів профілактичного характеру та надсилають офіційні листи власникам магазинів, кафе та інших закладів з рекомендаціями щодо усунення виявлених порушень. Про систематичні порушення буде проінформовано Уповноваженого із захисту державної мови.
Ми вживаємо всіх зусиль для підтримки та популяризації української мови, організовуючи безкоштовні офлайн та онлайн курси. Підготували різноманітні заходи на зимовий період, залучаючи письменників і театральних діячів. Це будуть цікаві зустрічі, театральні вистави та тематичні лекції. Щиро дякуємо всім, хто приєднався до нас як мовні волонтери. Нагадуємо, що охочі ще можуть долучитися до нашої команди. На жаль, ми все ще змушені підкреслювати, що в умовах війни з московією єдиною державною мовою в Україні повинна залишатися українська. Ми не можемо дозволити собі підтримувати мову агресора. Наше прагнення – стати абсолютно україномовним містом, -- підкреслив Руслан Марцінків.
Він також поділився своїм здивуванням щодо віку мовних "інспекторів": "Я думав, що це, переважно, будуть особи старшого покоління, але насправді прийшло чимало молоді".
Вчителька української мови та літератури ліцею №2 Лідія Сворак схвально відгукнулася про новий мовний проєкт у Франківську. Вона підкреслила актуальність популяризації української мови: "Коли я довідалася про такий проєкт, то дуже ним зацікавилась, і гадаю, що готова долучитися до нього. Тішусь, що в нашому місті не лунатиме російська мова".
Читайте Руслан Марцінків: Підтримку українського війська будемо далі посилювати
"Я не планую висловлюватися на підтримку чи критикувати Марцінківа за його ініціативу щодо мовної інспекції, яку, як часто її називають, можна охарактеризувати як 'мовний патруль', -- зазначив нещодавно політичний експерт і політтехнолог з Києва Олексій Голобуцький, ділячись своїми враженнями від мовної ситуації в Івано-Франківську. -- Хочу лише зауважити, що коли я цього року відвідав Франківськ, мені, як людині, яка переважно спілкується російською, було доволі незручно в середовищі, де панувала лише українська мова. Тож визнаю, що ці правила були створені для людей, подібних до мене, з метою вивести нас із звичної зони комфорту, коли не задумуєшся про мову своїх висловлювань. Часто говориш російською, не звертаючи на це уваги."
Тобто це доведений факт: небайдужість суспільства міняє громадський простір, а не формальні закони. Якби громада реагувала постійно, масово і на кожен випадок неприйнятної поведінки, то ми однозначно давно мешкали би в набагато культурнішому, безпечнішому і комфортнішому для всіх середовищі. І в результаті примусу до суспільно прийнятної поведінки люди розмовлятимуть українською (бо несхвально), не палитимуть поряд з іншими (бо зроблять зауваження), не смітитимуть (бо засудять і змусять прибрати) і не паркуватимуться по тротуарах і газонах".