Сім факторів, що спричиняють агресивність у дітей

Коли дитина перебуває у молодшому віці, часом виявляти агресію є природним явищем. Це допомагає їй справлятися з власними емоціями.

Однак зі зростанням віку, їй необхідно опанувати вміння керувати своїми швидкоплинними емоційними реакціями. Для того, щоб сприяти цьому, слід розпізнавати ознаки агресивного стану та поведінки.

Кожен з батьків рано чи пізно зіштовхується з дитячими істериками. Проте ситуація стає критичною, коли емоційні спалахи переростають у явну агресію. Дитина може проявляти фізичну агресію, кусатися, обзиватися, конфліктувати та категорично відмовлятися від компромісів. В такій ситуації здається, що виховання зайшло в глухий кут.

Симптоми агресивної поведінки

- Заподіяння фізичної чи емоційної шкоди іншим. Це може бути словесна образа чи фізичне насильство.

- Проблеми у стосунках з батьками, однолітками, однокласниками тощо.

Виникнення дратівливості та тривожності.

Нестримний розвиток ситуації може стати загрозою для соціальної стабільності.

Ви маєте виявити та зрозуміти, що зумовлює дитину так почуватися. Так ви зрозумієте, як допомогти їй.

Причини появи агресивної поведінки у дітей

Перші сутички та конфлікти виникають ще в ранньому дитинстві. У важливий момент трирічної кризи агресивна поведінка може стати частішою. Проте це природно, варто лише вивчити особливості цього вікового етапу.

Ми всі знайомі з приказкою: "Найкращий захист - це напад". Таким чином, дитина може проявляти агресію, якщо у неї відібрали іграшку або скривдили.

Усе, що відбувається у родині, - і хороше і погане, діти сприймають стосовно себе. Вони вважають, що саме через них батьки сваряться. Звідси і агресія.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як підготувати дитину до школи в умовах війни: поради від психологині

Цькування у садочку чи школі може дуже негативно впливати на дитину. Коли її почуття так грубо порушують, виникає агресивна поведінка. До того ж, потрібно вміти постояти за себе та дати відсіч забіяці.

Суворі методи виховання здатні викликати агресію. Коли дитину постійно критикують, підвищують голос або застосовують фізичне покарання, це призводить до накопичення негативного напруження, яке з часом може проявитися у вигляді агресивної поведінки.

"Не біжи, не роби це, не чіпай..." Постійні заборони можуть набриднути дитині, адже їй хочеться бігати, стрибати, кричати. Тому, якщо вже щось забороняєте, обов'язково пояснюйте свої причини дитині."

Відторгнення. Дитина зав'язує шнурки не так, як очікується, говорить і діє не так, як треба. Батьки постійно намагаються навчити її правильним діям. - Зрілість може принести загострене сприйняття таких повчань, що нерідко виливається в агресивну реакцію.