"В найближчому майбутньому дрони зможуть автономно приймати рішення": новітні тенденції у сфері українських технологій оборони.

Стартапи формують партнерські відносини з командами.

Динамічні обставини на фронті, перевага ворога в кількості та бажання зберегти життя наших бійців -- ці фактори змушують українські оборонні технології швидко розвиватися. Стартапи поступово перетворюються на стабільні компанії, а дрони стають дедалі самостійнішими.

Про тренди в українському defence-tech говорили на панелі конференції "СТАРТ" від AIN.ua та KAMA -- Liga.Tech вибрала для вас головне.

У фонді Dignitas зараз зосереджуються, зокрема, на наземних роботизованих комплексах. Коли Росія переважає кількісно, ці системи можуть компенсувати брак людей і убезпечити бійців, виконуючи за них деякі завдання.

"В одному з навчальних закладів Збройних Сил України була створена школа НРК, а також введена нова військово-облікова спеціальність 'оператор НРК'. Наразі перші курсанти вже розпочали своє навчання," — зазначила співзасновниця Dignitas, Любов Шипович.

Командир другого взводу роти "Гонор" батальйону "Вовки Да Вінчі", Олександр Ябчанка, підтверджує, що новітні радіоелектронні комплекси сприяють захисту піхоти.

У теорії, функції, які мали б виконувати роботи, включають логістику, евакуацію, мінування, розмінування, спостереження та вогневе ураження. Це все завдання, які традиційно виконує піхота. На практиці це означає, що військовим не потрібно особисто переносити боєкомплект до своїх передових позицій. Адже основна мета противника полягає в тому, щоб виявити нашу позицію і знищити її. Існує менша ймовірність, що робот буде помічений.

В даний момент команда зосереджена на евакуації оператора наземного роботизованого комплексу якомога далі від зони бойових дій, щоб забезпечити його безпеку.

Впровадження робототехніки безумовно є актуальним напрямком, але ключ до успіху полягає в інтеграції технологій, людського ресурсу та процесів. Таку думку висловлює Ярослав Гончар, співзасновник громадської організації "Аеророзвідка":

"Якщо НРК дати підрозділу, в якому немає навчених людей чи бойові процеси не враховують його застосування, то гріш ціна цьому комплексу. Тому існує запит на баланс між новими технологіями та підлаштуванням війська під них".

Один із трендів -- дедалі більша автономність дронів, вважає Гончар: "Ми вже близько до межі, коли я випустив автономний дрон і дозволив йому самостійно ухвалити рішення, на кого він нападе". Паралельно є попит на акумулятори, які б покращили цю автономність.

Ярослав Гончар також прогнозує використання на фронті "роїв" дронів, які об'єднуватимуться та діятимуть зграями: "Коли в підрозділі дронів більше за операторів, то ще трішки, й ми побачимо, як один військовий керуватиме кількома безпілотниками".

Компанії, що входять до кластера Brave1, займаються розробкою технології "роїв". Вони прагнуть забезпечити більшу автономність не лише для повітряних, а й для наземних та водних транспортних засобів.

"Рій" являє собою один із вищих рівнів автономії для роботизованих систем, що дозволяє їм самостійно приймати рішення щодо дій у колективі. Водночас противник також розвиває подібні технології. Тому ми повинні розробляти засоби для їхньої нейтралізації", — зазначає Максим Макарчук, керівник напрямку розвитку портфоліо Brave1.

Як зазначив Макарчук, у сферу розробок для оборонних технологій залучається все більше фахівців. Наприклад, в проекті НРК беруть участь близько 175 компаній. Серед них є не лише інженери, але й фахівці з маркетингу, які активно працюють у стартапах.

"Компанії активно будують прямий зв'язок з бригадами, щоб розуміти їхні потреби: турель має стояти самостійно чи на платформі, FPV-дрон має злітати з рук чи з роботизованого комплексу", -- додає представник Brave1.

Згідно з Любов'ю Шипович, ключовою перевагою українських технологій у сфері оборони є їхня орієнтація на потреби користувача. Винаходи, що проходять випробування в США, можуть виявитися неефективними в реальних бойових ситуаціях.

Компанії, що мають витоки у військовій сфері, продемонстрували надзвичайну продуктивність. Це проекти, які зароджувалися у бригадах і згодом інтегрувалися з комерційними структурами. Яскравим прикладом є TAF Drones, де військові знання були поєднані з підприємницьким управлінням, в результаті чого компанія почала випускати безпілотники "Колібрі".

Недостатність інвестицій є серйозною проблемою для розвитку оборонних технологій, зазначає Катерина Безсудна, співзасновниця акселератора Defence Builder. Як вона підкреслює, українські інвестори не забезпечують необхідного фінансування, в той час як нові учасники ринку прагнуть до надшвидкого зростання стартапів. "Ми намагаємось пояснити інвесторам, що створення якісного продукту за півроку є неможливим без інвестицій у мільйонах," — додає вона.

Ярослав Гончар з ГО "Аеророзвідка" вважає, що інвестиції в технології та нові розробки повинні відповідати запитам військових. Він зазначає, що через брак стандартизації у цій галузі розробники створили "зоопарк" різноманітних рішень, які важко впроваджувати: "Доки немає чітких вимог від користувачів до виробників, застосування стає значно ускладненим".

Особи, що володіють необхідними навичками, є ключовим елементом швидкого прогресу. Олександр Ябчанка вважає, що військові повинні мати знання про технології на рівні розробників. Високі вимоги до новобранців у підрозділі ускладнюють масове впровадження нових рішень.

"По-перше, кожен оператор цього комплексу повинен мати навички пілотування, принаймні, малих безпілотників, а ще краще – FPV-дронів. По-друге, важливо, щоб він добре розумівся на технологіях та зв'язку, а деякі навіть володіють знаннями в програмуванні. І, по-третє, він повинен бути готовим до бойових дій, адже йому доведеться виходити на лінію зіткнення," – зазначає військовий, пояснюючи вимоги.

Ось ще один виклик: технології старіють швидше, ніж їхнє широке впровадження на передовій. Раніше планувалося, що наземні роботизовані системи працюватимуть у тісній взаємодії з піхотою, але тепер оператор, навпаки, повинен залишатися в укритті, зазначає Ябчанка.

"Це є необхідністю для забезпечення безпеки операторів, але існуючі технології не завжди це дозволяють. Тому нам терміново потрібно внести певні зміни в НРК. Чим швидше ми це реалізуємо, тим більше шансів на збереження життя наших операторів."