Московські імперські вимоги до України в 2022 році.
Вийшов на публікацію початковий варіант угоди про мир між Російською Федерацією та Україною.
Розслідувальний проект "Система" (RFE/RL) опублікував найбільш ранній з відомих раніше проектів мирного договору між Росією та Україною, пише DailyLviv.com. У документі від 7 березня 2022 року перелічено вимоги Путіна, які він висував в обмін на "hежим припинення вогню". Слід підкреслити -- про відведення російських військ до документ не говориться.
Документ надало "Системі" українське джерело, знайоме з перебігом переговорів. Його справжність підтвердило джерело з російської сторони (обидва вони попросили про анонімність, оскільки не уповноважені коментувати питання публічно).
Перемовиги розпочалися в Білорусі за кілька днів після початку повномасштабного вторгнення. До 7 березня, третього раунду переговорів, почалося обговорення конкретних документів. Одним з них і став проект "Договору про нейтралітет України", написаний у Москві та привезений на переговори у Білорусь - групою Володимира Мединського. На той час Росія вже щосили вела руйнівні бої за Київ та Маріуполь, було окуповано кілька областей у східній частині України. Проте взяття Києва "за три дні" не сталося, українські війська активно тіснили російські, і саме тоді Росія вийшла з пропозицією "заходів щодо припинення бойових дій" в обмін на кілька вимог.
Отже, які "цілі спеціальної військової операції" висунула Росія? Зменшити чисельність українських збройних сил до 50 тисяч людей, зокрема 1,5 тисячі офіцерів (це в п’ять разів менше, ніж було до 2022 року). Якщо ця вимога буде виконана, у України залишиться всього чотири кораблі, 55 вертольотів і 300 танків.
Україні не можна вступати до будь-яких військових союзів та укладати будь-які військові угоди з іншими державами.
Україні не можна "розробляти, виробляти, купувати та розміщувати на своїй території ракетні озброєння будь-яких видів базування з дальністю стрілянини понад 250 км".
Україна повинна "визнати суверенітет" так званих "республік" Донецька та Луганська, а також визнати Крим і Севастополь "невід'ємною частиною Російської Федерації".
Україна повинна нести фінансові витрати на відновлення інфраструктури Донбасу, яка була зруйнована з 2014 року, та передати ці території Росії.
Усі санкції проти Росії - як українські, так і західні - повинні бути скасовані.
Усі міжнародні позови, які були подані з 2014 року, повинні бути анульовані. Російська мова повинна отримати статус державної в Україні.
Необхідно скасувати всі заборони на символіку, що в багатьох країнах асоціюється з перемогою над нацизмом, і більше їх не вводити. Фактично, від України вимагають легалізувати радянські та комуністичні символи. До цих вимог також включено список українських законів, які автори назвали прикладами "нацифікації та героїзації нацизму". Серед них опинилися навіть закони "Про увічнення перемоги над нацизмом" та "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму".
Україні слід зупинити процеси, пов'язані з приєднанням до Римського статуту Міжнародного кримінального суду, оскільки це може призвести до видання ордеру на арешт Путіна.
Іншим країнам забороняється будь-яке військове співробітництво з Україною та використання її території для розміщення збройних сил або проведення навчань.
Що ж могла б отримати Україна в обмін на ці вимоги? Як вже зазначалося, Росія пропонувала лише "режим ceasefire" і деякі "заходи", без жодних згадок про виведення військ. Водночас Україні потрібно було б вивести всі свої збройні сили на пункти постійної дислокації, або на місця, визначені Російською Федерацією. Крім того, іноземні партнери мали б терміново зупинити будь-яку військову допомогу та відкликати всіх представників, пов'язаних із військовими формуваннями, включаючи військових радників.
Одночасно, відповідно до зазначеного документа, російські війська, спільно з національною гвардією Росії, були зобов'язані залишатися на своїх позиціях і контролювати виконання Україною "усіх умов угоди".
Це вся інформація, більше в документі немає жодних інших положень. Насправді, увесь документ складається з вимог до України в обмін на припинення вогню з боку російських сил.
Остання версія мирного договору між Росією та Україною від 15 квітня 2022 року не надто відрізнялася від первісної. Видозмінився, зокрема, пункт про те, як Україна буде отримувати військову допомогу з інших країн, якщо знову виникне загроза для її безпеки. Київ хотів, щоб держави-підписанти могли робити це як спільно, так і кожна окремо. Росія ж наполягала, що рішення має ухвалюватися тільки колегіально за її участю. Тобто фактично, якщо Росія нападе, то й рішення про військову допомогу Україні має ухвалюватись за її участю. Україна заявила, що принципово не піде на цю умову.
Окрім цього, ключовою перепоною на шляху до укладення угоди стало питання територіального поділу та визначення, на які саме території поширюватимуться безпекові гарантії.
Документ в підсумку не був затверджений.