Трамп і його команда: хто потенційно обійме важливі посади в новій адміністрації Сполучених Штатів?

Кого Дональд Трамп покличе у свою "зовнішньополітичну команду"?

Як зміниться зовнішня політика Сполучених Штатів, якщо Дональд Трамп знову обійме посаду президента?

Численні політологи висловлюють абсолютно різні очікування щодо політики нової адміністрації США. Це не є сюрпризом, оскільки чіткіші контури ситуації стануть зрозумілі лише після того, як переможець виборів оголосить своїх призначенців на ключові посади у сфері зовнішньої політики.

Зазвичай новообрані президенти США оголошують їх вже за декілька днів після виборів. Проте Дональд Трамп може вчинити інакше і до останнього вагатися з вибором.

Проте, деякі контури його команди вже починають проявлятися. Хто ж може обійняти важливі посади у новій адміністрації президента Трампа?

Державний секретар є однією з найпрестижніших посад у структурі державної влади Сполучених Штатів, поступаючись лише віцепрезиденту. Особи, які займають цю позицію, мають право представляти національні інтереси США на міжнародній арені, що вимагає від них високого рівня довіри з боку президента.

Серед кандидатів на посаду керівника Державного департаменту в адміністрації Трампа, ім’я Річарда Гренелла з'являється найчастіше. Він є одним з його ключових радників у сфері зовнішньої політики.

Перед тим як обійняти свою першу посаду дипломата речником місії США в ООН, Гренелл мав досвід роботи у прес-службах різних республіканських політиків. Він також брав участь у президентській кампанії Джона Маккейна у 2000 році, хоча згодом став відомим критиком Дональда Трампа. Крім того, у 2012 році він виконував обов'язки речника з питань зовнішньої політики в кампанії Мітта Ромні.

Перед тим, як адміністрація Трампа прийшла до влади, Гренелл працював у сфері політичного консалтингу.

Серед його клієнтів можна було зустріти іранців, китайців, а також представників уряду Віктора Орбана.

Трамп призначив Річарда Гренелла на посаду посла США в Німеччині у вересні 2017 року, однак через затримку в затвердженні його кандидатури Сенатом, він прибув до Берліна лише в травні 2018 року.

У своїй діяльності він запам’ятався незвичним і відвертим підходом: наприклад, одразу після отримання вірчих грамот він вимагав від німецьких компаній залишити Іран, а згодом погрожував вивести американські війська з Німеччини через спорудження "Північного потоку-2" та недостатні інвестиції в оборону.

З жовтня 2019 року Трамп доручив Гренеллу бути спецпредставником з питань Сербії та Косова. Він домігся укладення угоди про нормалізацію економічних відносин між ними, водночас йому закидали тиск на косовського премʼєра Альбіна Курті, в результаті якого він був змушений піти у відставку.

Після закінчення своєї дипломатичної місії в Німеччині, у 2020 році Гренелл протягом кількох місяців обіймав посаду виконуючого обов’язки директора Національної розвідки США. Варто зазначити, що він став першим відкритим геєм, який зайняв міністерську позицію в адміністраціях американських президентів.

Гренелл продовжував демонструвати свою вірність Трампу навіть після його поразки на виборах 2020 року. Він брав участь у спробах оскаржити результати виборів у Неваді, хоча сам не поділяв переконання про можливі фальсифікації. У часи адміністрації Байдена він фактично виконував роль "тіньового" державного секретаря, подорожуючи по різних країнах за завданням колишнього президента США.

Сам Гренелл зазначав, що керівник Державного департаменту повинен бути "суворим" і "незламним" – і, безумовно, він повністю відповідає цій описовій характеристиці.

Хоча безпосередньо українською тематикою Гренелл не займався, він завдяки своєму статусу в команді Трампа був безпосередньо присутній на зустрічі останнього з Володимиром Зеленським у Нью-Йорку у вересні. А перед тим він висловлював свої ідеї стосовно "мирного плану" для України: створення "автономій" на її території та відмова від запрошення в НАТО "найближчим часом".

Крім ролі державного секретаря, деякі ЗМІ вважають, що Гренелл може отримати також позицію радника Трампа з питань національної безпеки.

Серед інших можливих претендентів на пост державного секретаря згадують Роберта ОʼБраєна, який обіймав посаду останнього радника з національної безпеки під час першого терміну президентства Трампа.

Колишній адвокат, який не мав значного досвіду в галузі міжнародної політики чи національної безпеки, залишався вірним Трампу до завершення його першого терміну. Хоча він визнав перемогу Байдена у 2020 році, він продовжував підтримувати зв'язок з експрезидентом до його нещодавньої перемоги цього місяця. Важливо зазначити, що він також підтримує відносини з різними закордонними лідерами, зокрема з прем'єр-міністром Ізраїлю Нетаньягу.

Перспективи О'Браєна щодо зовнішньої політики Сполучених Штатів найбільшою мірою нагадують українцям уже відому концепцію "мир через силу", яку колись запровадив Рональд Рейган. Він пропонує зосередити увагу Америки на протидії Китаю, посилити військову присутність в Індо-Тихоокеанському регіоні та відновити проведення випробувань ядерної зброї.

ОʼБраєн висловив незадоволення щодо того, що адміністрація Байдена не надає Україні достатньої військової підтримки.

Крім того, він висловив думку, що після набуття влади Трамп буде продовжувати забезпечувати Київ озброєннями, проте це відбуватиметься паралельно з "урегулюванням конфлікту через діалог".

Серед можливих кандидатів на посаду глави Держдепартаменту під час президентства Трампа згадують сенатора з Теннессі Білла Хагерті, який обіймав посаду посла США в Японії, а також сенатора від Флориди Марко Рубіо, котрий був одним із тих, хто розглядався на роль віцепрезидента в новій адміністрації.

Погляди обох на зовнішню політику назагал збігаються з поглядами Трампа; обидва в Сенаті на початку року голосували проти пакета допомоги Україні.

Найбільш імовірними очільниками Пентагону в адміністрації Трампа ЗМІ називають Майка Помпео та Майка Волтца.

Майк Помпео, офіцер армії США, юрист за освітою і колишній конгресмен, приєднався до команди Трампа у 2017 році як директор Центрального розвідувального управління.

На цій посаді він, зокрема, відповідав за підготовку переговорів Трампа з Кім Чен Ином. У 2018-му - змінив Рекса Тіллерсона на посаді державного секретаря, де перебував до завершення президентства республіканця.

На відміну від багатьох посадовців адміністрації Трампа, Майку Помпео вдалось зберегти контакт із експрезидентом після його програшу на виборах 2020 року. Саме тому серед республіканців і поширилась думка, що він може обійняти високу посаду в адміністрації Трампа, якщо той переможе (і, зрештою, переміг).

Погляди Помпео, ймовірно, є найвідданішими Україні серед усіх членів команди Трампа.

Досить зазначити, що він - чи не єдиний топпосадовець з команди експрезидента США, хто відвідав Україну після повномасштабного російського вторгнення (і, до слова, дав інтервʼю "ЄвроПравді"). До того ж нині Помпео є членом наглядової ради "Київстару", а отже, принаймні залучений в український контекст.

Помпео також виступив співавтором одного з багатьох "мирних ініціатив" Трампа, який включає значні санкції проти Росії, програму ленд-лізу для України на суму 500 мільярдів доларів, зняття обмежень на використання американської зброї та прискорене приєднання Києва до НАТО. Проте, цей план не передбачає негайного відновлення територіальної цілісності України.

Тож його призначення на посаду міністра оборони США має стати позитивним сигналом для України.

Інший потенційний претендент на цю посаду - Майк Волтц, ветеран армії США і перший "зелений берет" (служив у Силах спецоперацій США), який обрався до Конгресу.

Волтц має досвід роботи в Пентагоні радником, а також працював у секторі оборони керівником одного з підрядників Міноборони. У Палаті представників він займається темою протистояння Китаю та зменшення залежності від китайських ресурсів і вважається одним із найбільш жорстких його критиків у Республіканській партії.

Хоча Волтц не має досвіду роботи в адміністрації Трампа, він підтримує з ним теплі відносини. Це, зокрема, пов'язано з тим, що Волтц активно виступає на захист експрезидента в ефірах Fox News і надає йому консультації з питань національної безпеки.

Подібно до Помпео, він підтримує продовження допомоги Україні, але акцентує увагу на необхідності контролю за витратами бюджетних коштів американців.

Волтцу американські медіа прогнозують посаду якщо не керівника Пентагону, то очільника одного з розвідувальних відомств чи навіть Державного департаменту.

Серед інших кандидатів на посаду міністра оборони США в адміністрації Трампа, про яких згадували ЗМІ, є сенатор від Арканзасу, ветеран іракських та афганських конфліктів Том Коттон. Він здобув популярність завдяки своїм закликам використовувати армію для розгону протестів Black Lives Matter. Проте, як повідомляє Axios, він вирішив залишитися на своїй посаді в Сенаті. Також не можна не згадати Річарда Гренелла, який вже був раніше в центрі уваги.

Серед найчастіше обговорюваних кандидатів на посаду радника з національної безпеки Дональда Трампа, яка передбачає тісну співпрацю з президентом, знову ж таки, виділяється Річард Гренелл. Крім нього, варто згадати також Кіта Келлогга, для якого така роль вже знайома.

Генерал-лейтенант у відставці, ветеран війни США у Вʼєтнамі, Кіт Келлог увійшов до команди Трампа, зайнявши посаду радника з національної безпеки в офісі віцепрезидента Майка Пенса. Окрім цього, Келлог також обійняв посаду керівника апарату Ради національної безпеки – консультативного органу, в якому розглядаються ключові питання безпеки країни.

Келлог став відомим як один із найбільш вірних соратників Трампа: він підтримував дзвінок Трампа до Зеленського у 2019 році, таємно закликав Пенса не затверджувати результати голосування на президентських виборах 2020 року, а коли колишній віцепрезидент відкрито дистанціювався від Трампа, він засудив його вчинки.

Нині Келлог працює в протрампівському мозковому центрі America First Policy Institute, де висував різні пропозиції того, якою може бути політика у сфері нацбезпеки майбутньої адміністрації Трампа.

Приміром, він пропонував карати держави-члени НАТО, які витрачають менше 2% ВВП на оборону, зняттям із них гарантій колективної оборони за статтею 5 Вашингтонського договору. Приблизно те саме Келлог повторив і лідерам Альянсу, з якими зустрічався як представник команди Трампа на Вашингтонському саміті в липні.

Келлог долучився і до складання чергової версії "мирного плану імені Трампа" для України.

Важливе уточнення: цей план не представляє позицію самого Трампа.

Ідея плану проста: Трамп може зупинити постачання військової допомоги Україні, якщо та відмовиться від мирних переговорів, а Москву попередять, що будь-яка відмова від переговорів призведе до посилення підтримки Києва. Самі ж мирні переговори мають призвести до фактичної заморозки лінії зіткнення.

Цей "план" також був розроблений за участю Фреда Фляйца, віцепрезидента America First Policy Institute. Він є ще одним кандидатом на роль в команді Трампа з національної безпеки і під час виборчої кампанії виконував функції одного з ключових консультантів у цій сфері.

Фляйц - досвідчений державний службовець, який протягом більш ніж двадцяти років працював у важливих урядових установах, що займаються обороною та національною безпекою Сполучених Штатів, включаючи Пентагон, Державний департамент та ЦРУ.

Одночасно він виступає відкритим прихильником Трампа і був помічений у взаємозв'язках з ультраправими групами, від яких згодом відділився.

Ще одним спікером кампанії Трампа з питань, які стосувались нацбезпеки, був Елбрідж Колбі - заступник помічника міністра оборони в адміністрації експрезидента, який дотримується позицій крайнього ізоляціонізму та виступає за повну переорієнтацію США для протистояння з Китаєм.

Натомість підтримка України, на думку Колбі, має для Штатів цінність лише тоді, коли це не призводить до прямої конфронтації з Росією.

* * * * *

Хай якими будуть ключові для України кадрові рішення Дональда Трампа, варто не забувати: останнє слово в усіх питаннях - і тих, що стосуються національної безпеки, теж - буде саме за ним.

Присутність державних діячів, що усвідомлюють важливість підтримки України та протидії Росії, не завжди призводить до реальних дій.

Проте, якщо Трамп вирішить оточити себе лише тими, хто йому вірний, з метою якнайшвидшого завершення війни в Україні будь-якими засобами, це може мати для нас однозначно негативні наслідки.