У Німеччині визнали невдачу своєї програми щодо працевлаштування українських біженців.
Федеральне контрольно-ревізійне управління Німеччини (BRH) оприлюднило звіт, де стверджується, що урядова програма зі спрощеного працевлаштування українців Job-Turbo не дала результатів.
Цю інформацію повідомляє видання Bild, посилаючись на дані з документа, передає liga.net.
Програма повинна була залучити не менше 400 тисяч українців, що перебувають у Німеччині, і після проходження інтеграційних курсів забезпечити їх можливостями для працевлаштування.
Аудит BRH виявив, що в 2023 році лише 20% учасників інтеграційних курсів отримали пропозиції про роботу від центрів зайнятості, причому жоден українець не зміг знайти роботу. Натомість цього року 40% слухачів курсів отримали пропозиції, але з них менше 1% знайшли роботу.
BRH повідомляє, що приблизно 720 тисяч українських громадян знаходяться в Німеччині, з них близько 500 тисяч здатні до праці, отримують соціальні виплати. Відповідно до звіту, щомісячні витрати на підтримку українців складають приблизно 539 мільйонів євро.
Для контексту: у листопаді 2022 року, через дев'ять місяців після початку війни в Україні, Німеччина надавала українським біженцям фінансову допомогу в розмірі 445 мільйонів євро щомісяця.
Основні проблеми з програмою працевлаштування
Перша - тривалий час очікування інтеграційних курсів: українцям часто доводиться чекати курсів кілька місяців через те, що центри зайнятості шукають курси лише в безпосередній близькості до місця їх проживання.
Ще одна складність полягає в тому, що значна кількість українців достроково припиняє участь у інтеграційних курсах, посилаючись на "проблеми зі здоров'ям", які не мають підтвердження в документах. Це дає можливість їм зупинити пошуки роботи та продовжувати отримувати соціальні допомоги.
Також відзначається недостатня активність у взаємодії між центрами зайнятості та українцями, які завершили інтеграційні програми. Спочатку планувалося, що центри будуть надавати нові вакансії кожні шість тижнів для випускників курсів. Однак аудит BRH виявив, що у 2023 році консультації проводилися в середньому лише раз на півроку, а у 2024 році — раз на 115 днів.
Напередодні президент Володимир Зеленський повідомив, що у Німеччині нараховується щонайменше 300 тисяч українців, які не мають роботи і не намагаються знайти її. Він вважає, що в разі зупинки соціальної підтримки з боку Німеччини, ці люди будуть вимушені повернутися додому.
Водночас за даними Федерального інституту демографічних досліджень у Вісбадені, близько 1,1 млн українських біженців інтегруються на ринку праці Німеччини швидше, ніж інші мігранти.
У межах дослідження Інституту з 2022 року одних і тих самих українських біженців регулярно опитують про їхнє становище в Німеччині. Останнє опитування свідчить, що показник зайнятості серед українських біженців в Німеччині за півтора роки зріс майже вдвічі - з 16% влітку 2022 року до 30% минулої весни.