Український піксель являє собою межу між цивілізованим світом і абсурдом: розповідь про співачку Рудницьку в експозиції музею "Голоси мирних".

Цю інформацію наводить РБК-Україна (проект Styler), посилаючись на прес-службу фонду.

Вторгнення Росії в 2022 році не стало для неї шоком. Проте вона зовсім не була до цього готова. Напередодні вона вирушила до Рівного на reunion однокласників, прихопивши лише телефон та документи. В результаті їй довелося залишитися там на кілька місяців, доти, поки Київщина не була звільнена.

"Насамперед, ми прибрали підвал. Трохи пізніше стали плести маскувальні сітки для армії. Я брала тканину і думала: ось це була шифонова сукня, а ось розкішне пальто, але вони не треба зараз, бо війна. Всі клаптики, як людські життя, перепліталися у цій сітці", - розповідає Анжеліка.

Співачка не припиняє допомагати армії та волонтерити - є безліч способів бути корисним країні. І ні на мить не сумнівається у перемозі України.

"Я щиро сподіваюся, що мої друзі, які залишилися без хатини, зможуть повернутися назад. Разом з ними я уявляю, як ми відновлюємо Кремінну, Торецьк, Нью-Йорк, Сєверодонецьк, Бахмут... Мені дуже хочеться, щоб війна завершилася завдяки нашій безмежній любові до рідної землі", - ділиться Анжеліка.

Співачка вважає, що український піксель сьогодні виступає в ролі межі між звичним світом і абсурдним. Кожен повинен ясно усвідомлювати, на якій стороні цієї межі він знаходиться. Ознайомтеся з історією Анжеліки Рудницької з перших уст тут.

Історія Анжеліки була зафіксована в Музеї "Голоси Мирних", що належить Фонду Ріната Ахметова. Цей музей спеціалізується на зборі свідчень мирних громадян України про війну, розповідаючи їхні переживання від першої особи. В даний час архів налічує понад 120 тисяч таких історій.