Волонтери з Богородчан відправили нову партію допомоги на передову (ФОТО, ВІДЕО)
Кожні два тижні з Богородчан на фронт відправляють допомогу військовим. З початку повномасштабного вторгнення волонтери ГО "Народна самооборона Богородчан" зробили вже близько 300 поїздок на передову.
Їздять у Херсон, Суми, Запоріжжя, Харків, на Донеччину. Їдуть до військових з 10, 128, 80, 82, 33, 35, 141 бригад, 117 батальйону та багатьох інших, пише Репортер.
Цього разу на фронт поїхали шість машин, заповнені допомогою. Дві автівки залишаться у хлопців. Це відремонтовані автомобілі, які волонтери привезли з фронту з минулої поїздки, а тепер везуть назад.
Також везуть і продукти, маскувальні сітки, скоби, запчастини, та найголовніше - багато РЕБів.
Пиломатеріалів зараз відвозимо багато. Їх треба на облаштування бліндажів. За півтора року відправили 22 фури лісу і ще плюс такими дрібними партіями, - говорить координатор "Самооборона Богородчанщини - Спілка Волонтерів Прикарпаття" Михайло Михайлюк. - Ще старший чоловік віддав свій мотоцикл, його переробили, перефарбували, і він може хлопцям слугувати, аби перевозити поранених, не дай Боже, загиблих.
Для пана Михайла це стане приблизно 230-ю подорожжю на передову з моменту початку повномасштабної агресії.
"Самооборона Богородчанщини" активно діє з 2014 року. Відтоді відбулося незліченна кількість поїздок, і досі важко підрахувати їх точну кількість.
Проте в ті часи ми не подорожували так регулярно, адже були інші пріоритети та інша війна, - зауважує Михайло Михайлюк. - А з початком повномасштабної агресії ми повністю присвятили себе цій справі. Ми виїжджаємо кожні півтора-два тижні. Досі не було жодної тривалої перерви.
У волонтерському штабі, який недалеко від центру Богородчан, налагоджене справжнє виробництво. Тут плетуть сітки, роблять закрутки, тушонки. Окремо є медичний склад. Ним завідує Ярослав Гусак. Чоловік волонтерить ще з 2014 року. Каже, не може інакше. Його син Андрій воював з часів АТО у 24 бригаді, а зараз є командиром взводу медичної роти у 10 окремій гірсько-штурмовій бригаді "Едельвейс".
Пан Ярослав повідомляє, що для військових було надіслано всі необхідні речі, зокрема, медикаменти для боротьби з застудою, оскільки насуваються холоди, і у них виникне значна потреба.
Я завжди кажу, коли мене запитують про потреби військових, що у них є безліч потреб, адже їм потрібно все. І навіть просто наша присутність, спілкування та підтримка для них дуже важливі, - ділиться Михайло Михайлюк.
Нове коло планують в понеділок-вівторок, коли повертаються з поїздки.
"Роботи вистачає, - зазначає Михайлюк. - Нашими донорами є звичайні люди: місцеві жителі, емігранти та наші підприємці, які відкриті до співпраці і підтримують нас. Ми також співпрацюємо з іншими громадами. Більшівці підтримують нас з самого початку, з березня 2022 року. До нас долучилися також Букачівці, частково Долина, а Надвірна вже сформувалася і працює самостійно. Навіть Летичів приєднався до нашої команди."
Адресні посилки відіграють ключову роль у організації подорожей. Як зазначає пан Михайло, це спосіб підтримувати зв'язок з батьками та дружинами. Родичі надсилають хлопцям різноманітні ласощі.
Такі відправлення можуть варіюватися від 30 до 40, але в найбільшому випадку їх було 120. І це не просто 120 відправлень, а 120 різних місць, куди необхідно доставити, - роз'яснює волонтер.
Таким чином, волонтери запакували всі автомобілі та вишикувались у колону, чекаючи на благословення від місцевих священнослужителів перед відправкою. Лише після цього вони вирушили в подорож.
Також цього разу у волонтерську колону доєдналися двоє військових з 453 окремого батальйону 141 бригади - Михайло Рудяк та Микола Лозинський. Це була їхня перша відпустка за півтора року. Кажуть, лише почали розуміти, що вони вдома, як вже треба повертатися на фронт. Вони обоє працюють на медевакуації.